дуо
ду́о
невідм., ч., муз.
1》 Старовинна назва ансамблю з двох вокалістів чи інструменталістів.
2》 заст. Двоголосна поліфонічна частина вокального твору; двоголосний інструментальний твір.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиду́о
невідм., ч., муз.
1》 Старовинна назва ансамблю з двох вокалістів чи інструменталістів.
2》 заст. Двоголосна поліфонічна частина вокального твору; двоголосний інструментальний твір.
Великий тлумачний словник сучасної української мови