1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дуо

ду́о

невідм., ч., муз.

1》 Старовинна назва ансамблю з двох вокалістів чи інструменталістів.

2》 заст. Двоголосна поліфонічна частина вокального твору; двоголосний інструментальний твір.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуо — (лат. duo — два, двоє) — 1. Давня назва ансамблю з двох виконавців. 2. В XV — XVI ст. — двоголосна поліфонічна частина вокального, пізніше інструментального твору. В ХVIII ст. термін вийшов із вживання. Словник-довідник музичних термінів
  2. дуо — (від лат. duo – два) стародавня назва інструментального дуета. Словник іншомовних слів Мельничука