1. Словник-довідник музичних термінів

дуо

(лат. duo — два, двоє) — 1. Давня назва ансамблю з двох виконавців. 2. В XV — XVI ст. — двоголосна поліфонічна частина вокального, пізніше інструментального твору. В ХVIII ст. термін вийшов із вживання.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуо — невідм., ч., муз. 1》 Старовинна назва ансамблю з двох вокалістів чи інструменталістів. 2》 заст. Двоголосна поліфонічна частина вокального твору; двоголосний інструментальний твір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дуо — (від лат. duo – два) стародавня назва інструментального дуета. Словник іншомовних слів Мельничука