дуо
(від лат. duo – два)
стародавня назва інструментального дуета.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дуо — невідм., ч., муз. 1》 Старовинна назва ансамблю з двох вокалістів чи інструменталістів. 2》 заст. Двоголосна поліфонічна частина вокального твору; двоголосний інструментальний твір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дуо — (лат. duo — два, двоє) — 1. Давня назва ансамблю з двох виконавців. 2. В XV — XVI ст. — двоголосна поліфонічна частина вокального, пізніше інструментального твору. В ХVIII ст. термін вийшов із вживання. Словник-довідник музичних термінів