Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
дурніти —
дурні́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
дурніти —
ДУРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати дурним (у 1 знач.). — Дід старий, хіба він що понімає. Старі люди дурні.. Адже і приказка каже: — Голова сивіє, чоловік дурніє (Довж., II, 1959, 45).
Словник української мови в 11 томах
дурніти —
Дурніти, -нію, -єш гл. Глупѣть.
Словник української мови Грінченка