дурніти

ДУРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати дурним (у 1 знач.).

— Дід старий, хіба він що понімає. Старі люди дурні.. Адже і приказка каже: — Голова сивіє, чоловік дурніє (Довж., II, 1959, 45).

Значення в інших словниках

1. дурніти — дурні́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дурніти — -ію, -ієш, недок. Ставати дурним (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дурніти — Дурніти, -нію, -єш гл. Глупѣть.  Словник української мови Грінченка