Орфографічний словник української мови

дурніти

дурні́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дурніти — -ію, -ієш, недок. Ставати дурним (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дурніти — ДУРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати дурним (у 1 знач.). — Дід старий, хіба він що понімає. Старі люди дурні.. Адже і приказка каже: — Голова сивіє, чоловік дурніє (Довж., II, 1959, 45).  Словник української мови в 11 томах
  3. дурніти — Дурніти, -нію, -єш гл. Глупѣть.  Словник української мови Грінченка