дюгонь

дюго́нь

-я, ч.

Рослиноїдний морський ссавець ряду сиреноподібних. Поширений перев. в Індійському океані.

Значення в інших словниках

1. дюгонь — дюго́нь іменник жіночого роду, істота морська тварина  Орфографічний словник української мови
2. дюгонь — ДЮГО́НЬ, я, ч. Рослиноїдний морський ссавець родини дюгоневих із ластоподібними передніми кінцівками і дволопатевим хвостом. Дюгоні мають веретеноподібне масивне тіло, горизонтально розміщений дволопатевий хвостовий плавник, грубу...  Словник української мови у 20 томах
3. дюгонь — дюго́нь (франц. dugong – морська корова) рослиноїдний морський ссавець ряду сиреноподібних. Поширений переважно в Індійському океані.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. дюгонь — Морський ссавець із ряду ластоногих, тримається невеликими стадами у прибережних водах тропічної зони Індійського та Тихого о.; довж. бл. 3 м.  Універсальний словник-енциклопедія