дюгонь
дюго́нь
-я, ч.
Рослиноїдний морський ссавець ряду сиреноподібних. Поширений перев. в Індійському океані.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дюгонь — дюго́нь іменник жіночого роду, істота морська тварина Орфографічний словник української мови
- дюгонь — ДЮГО́НЬ, я, ч. Рослиноїдний морський ссавець родини дюгоневих із ластоподібними передніми кінцівками і дволопатевим хвостом. Дюгоні мають веретеноподібне масивне тіло, горизонтально розміщений дволопатевий хвостовий плавник, грубу... Словник української мови у 20 томах
- дюгонь — дюго́нь (франц. dugong – морська корова) рослиноїдний морський ссавець ряду сиреноподібних. Поширений переважно в Індійському океані. Словник іншомовних слів Мельничука
- дюгонь — Морський ссавець із ряду ластоногих, тримається невеликими стадами у прибережних водах тропічної зони Індійського та Тихого о.; довж. бл. 3 м. Універсальний словник-енциклопедія