дюгонь

Значення в інших словниках

1. дюгонь — дюго́нь іменник жіночого роду, істота морська тварина Орфографічний словник української мови
2. дюгонь — -я, ч. Рослиноїдний морський ссавець ряду сиреноподібних. Поширений перев. в Індійському океані. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дюгонь — ДЮГО́НЬ, я, ч. Рослиноїдний морський ссавець родини дюгоневих із ластоподібними передніми кінцівками і дволопатевим хвостом. Дюгоні мають веретеноподібне масивне тіло, горизонтально розміщений дволопатевий хвостовий плавник, грубу... Словник української мови у 20 томах
4. дюгонь — Морський ссавець із ряду ластоногих, тримається невеликими стадами у прибережних водах тропічної зони Індійського та Тихого о.; довж. бл. 3 м. Універсальний словник-енциклопедія