дюза
дю́за
(від нім. Duse – сопло, насадка)
пристрій для розпилювання рідини.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дюза — дю́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дюза — -и, ж. 1》 Пристрій для розпилювання рідини. 2》 Отвір у ракетному або реактивному двигуні, крізь який здійснюється викид газів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дюза — ДЮ́ЗА, и, ж. Наконечник для розпилювання направленого струменя рідини або витікання газу; сопло. Крізь спеціальний отвір у кілі моторного човна всмоктується вода і з великою швидкістю викидається через рухому дюзу (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах