дюза

дю́за

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дюза — -и, ж. 1》 Пристрій для розпилювання рідини. 2》 Отвір у ракетному або реактивному двигуні, крізь який здійснюється викид газів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дюза — ДЮ́ЗА, и, ж. Наконечник для розпилювання направленого струменя рідини або витікання газу; сопло. Крізь спеціальний отвір у кілі моторного човна всмоктується вода і з великою швидкістю викидається через рухому дюзу (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. дюза — дю́за (від нім. Duse – сопло, насадка) пристрій для розпилювання рідини. Словник іншомовних слів Мельничука