1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дюза

дю́за

-и, ж.

1》 Пристрій для розпилювання рідини.

2》 Отвір у ракетному або реактивному двигуні, крізь який здійснюється викид газів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дюза — дю́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дюза — ДЮ́ЗА, и, ж. Наконечник для розпилювання направленого струменя рідини або витікання газу; сопло. Крізь спеціальний отвір у кілі моторного човна всмоктується вода і з великою швидкістю викидається через рухому дюзу (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. дюза — дю́за (від нім. Duse – сопло, насадка) пристрій для розпилювання рідини. Словник іншомовних слів Мельничука