дюгонь
ДЮГО́НЬ, я, ч.
Рослиноїдний морський ссавець родини дюгоневих із ластоподібними передніми кінцівками і дволопатевим хвостом.
Дюгоні мають веретеноподібне масивне тіло, горизонтально розміщений дволопатевий хвостовий плавник, грубу, товсту шкіру з поодинокими волосками, колір якої з віком темніє, стає буруватим (з наук.-попул. літ.);
Дюгонів називають морськими коровами, тому що вони харчуються зеленими водоростями і морською травою на мілководді, живуть групами (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)