дюза

дю́за

-и, ж.

1》 Пристрій для розпилювання рідини.

2》 Отвір у ракетному або реактивному двигуні, крізь який здійснюється викид газів.

Значення в інших словниках

1. дюза — дю́за іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дюза — ДЮ́ЗА, и, ж. Наконечник для розпилювання направленого струменя рідини або витікання газу; сопло. Крізь спеціальний отвір у кілі моторного човна всмоктується вода і з великою швидкістю викидається через рухому дюзу (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. дюза — дю́за (від нім. Duse – сопло, насадка) пристрій для розпилювання рідини.  Словник іншомовних слів Мельничука