дядьківський

дя́дьківський

-а, -е.

Належний дядькові (у 1-3 знач.).

|| Власт. дядькові (у 3 знач.).

Значення в інших словниках

1. дядьківський — дядькі́вський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дядьківський — ДЯ́ДЬКІВСЬКИЙ, а, е. Належний дядькові (у 1-3 знач.). Погиба, поклавши голову на сіно, лежить у дядьківській клуні (Стельмах, II, 1962, 50); Вона їхала на газиках, тряслась на дядьківських возах.. Та більше йшла (Автом., Так народж.  Словник української мови в 11 томах