дібровний

дібро́вний

-а, -е.

Прикм. до діброва.

Значення в інших словниках

1. дібровний — дібро́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дібровний — ДІБРО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до дібро́ва. У квітні грунт у лісі, неначе килимом, встеляється білими квітами анемони дібровної, синьо-фіолетовим рястом (Веч. Київ, 25. III 1961, 4).  Словник української мови в 11 томах
3. дібровний — Дібровний, -а, -е Дубравный, относящійся къ дубравѣ.  Словник української мови Грінченка