Великий тлумачний словник сучасної мови

дівонька

ді́вонька

-и, ж., нар.-поет.

Пестл. до дівка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дівонька — ді́вонька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. дівонька — див. дівчина  Словник синонімів Вусика
  3. дівонька — Ді́вонька, -ньки, -ньці; -ньки, -ньок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дівонька — ДІ́ВОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ді́вка. — Дівоньки-голубоньки! яка ж оце поміж вами дівчина, як зоря ясна сяє? (Вовчок, І, 1955, 59); Чи вже ж їй вік продівувать, Зносити брівоньки нізащо? ..Ні, дівонька вона не та! (Шевч., II, 1953, 49).  Словник української мови в 11 томах
  5. дівонька — Дівонька, -ки ж. ум. отъ діва.  Словник української мови Грінченка