Значення в інших словниках
-
дідовод —
дідово́д іменник чоловічого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
-
дідовод —
ПОВОДИ́Р (той, хто водить когось, перев. сліпого, указує комусь дорогу), ПОВОДА́Р, ПОВОДА́ТАР, ПОВОЖА́ТИЙ, МІХОНО́ША, ХЛО́ПЕЦЬ заст., ДІДОВО́Д (ДІДОВІ́Д) діал. (той, хто водить сліпого і носить мішок для подаяння).
Словник синонімів української мови
-
дідовод —
ДІДОВО́Д, ДІДОВІ́Д, во́да, ч., діал. Поводир у незрячих. — Який пан!..От коби його було так парнуло, то, певне би-м, не пожалував, не то п’ять, а й десять крейцарів на такого дідовода!.. (Фр., V, 1951, 269).
Словник української мови в 11 томах