діймати
дійма́ти
і рідко доймати, -аю, -аєш, недок., дійняти і рідко дойняти, -йму, -ймеш; мин. ч. дійняв і дойняв, -ла, -ло; наказ. сп. дійми і дойми; док., перех. і без додатка, розм.
Виводити кого-небудь із рівноваги, не даючи спокою, надокучаючи чимсь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови