Великий тлумачний словник сучасної мови

діточий

діто́чий

-а, -е, діал.

Дитячий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. діточий — Дитячий, дитинячий  Словник чужослів Павло Штепа
  2. діточий — діто́чий дитячий (ст): То була дуже гарна діточа забавка (Авторка)|| = дитинний  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. діточий — ДІТО́ЧИЙ, а, е, діал. Дитячий. Було щось невимовно принадне і таємниче в тім німім погляді наївних, майже ще діточих, а вже таких цікавих і вдумливих очей (Фр., III, 1950, 89); Я дуже радий, що цензура пустила мої діточі оповідання (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах