діточий

діто́чий дитячий (ст): То була дуже гарна діточа забавка (Авторка)|| = дитинний

Значення в інших словниках

1. діточий — -а, -е, діал. Дитячий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. діточий — Дитячий, дитинячий  Словник чужослів Павло Штепа
3. діточий — ДІТО́ЧИЙ, а, е, діал. Дитячий. Було щось невимовно принадне і таємниче в тім німім погляді наївних, майже ще діточих, а вже таких цікавих і вдумливих очей (Фр., III, 1950, 89); Я дуже радий, що цензура пустила мої діточі оповідання (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах