діточий

діто́чий дитячий (ст): То була дуже гарна діточа забавка (Авторка)|| = дитинний

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діточий — -а, -е, діал. Дитячий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. діточий — Дитячий, дитинячий Словник чужослів Павло Штепа
  3. діточий — ДІТО́ЧИЙ, а, е, діал. Дитячий. Було щось невимовно принадне і таємниче в тім німім погляді наївних, майже ще діточих, а вже таких цікавих і вдумливих очей (Фр., III, 1950, 89); Я дуже радий, що цензура пустила мої діточі оповідання (Коцюб. Словник української мови в 11 томах