екстравертивний

екстраверти́вний

-а, -е.

Прикм. до екстраверт.

Екстравертивний тип — тип людей, що характеризується товариськістю, відкритістю зовнішнім впливам тощо.

Значення в інших словниках

1. екстравертивний — екстраверти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. екстравертивний — ЕКСТРАВЕРТИ́ВНИЙ, а, е, псих. Те саме, що екстраве́ртний. У гуморесці йдеться про те, як гість “від пуза” наївся та напився, глибоко вподобав собі таку гостину та й за своєю екстравертивною натурою став почувати себе в чужій хаті за головного (із журн.).  Словник української мови у 20 томах