екстраверт

екстраве́рт

-а, ч.

Психологічний склад особистості, спрямованої на зовнішній світ і діяльність у ньому, що відрізняється переважним інтересом до зовнішніх об'єктів і т. ін.; прот. інтроверт.

Значення в інших словниках

1. екстраверт — екстраве́рт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. екстраверт — ЕКСТРАВЕ́РТ, а, ч., псих. Людина, яка в своїх переживаннях та інтересах звертається до об'єктів навколишнього світу, легко встановлює контакт з оточенням; протилежне інтроверт.  Словник української мови у 20 томах