екстравертивний
ЕКСТРАВЕРТИ́ВНИЙ, а, е, псих.
Те саме, що екстраве́ртний.
У гуморесці йдеться про те, як гість “від пуза” наївся та напився, глибоко вподобав собі таку гостину та й за своєю екстравертивною натурою став почувати себе в чужій хаті за головного (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)