Великий тлумачний словник сучасної мови

еполетний

еполе́тний

-а, -е.

Прикм. до еполет.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. еполетний — еполе́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. еполетний — ЕПОЛЕ́ТНИЙ, а, е. Стос. до еполетів. У цій проклятій Орській [фортеці] він [Т. Шевченко] був відчаївся, зненавидів усе мундирне та еполетне (Василь Шевчук).  Словник української мови у 20 томах