еполетний

еполе́тний

-а, -е.

Прикм. до еполет.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еполетний — еполе́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. еполетний — ЕПОЛЕ́ТНИЙ, а, е. Стос. до еполетів. У цій проклятій Орській [фортеці] він [Т. Шевченко] був відчаївся, зненавидів усе мундирне та еполетне (Василь Шевчук). Словник української мови у 20 томах