еполетний

еполе́тний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еполетний — -а, -е. Прикм. до еполет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. еполетний — ЕПОЛЕ́ТНИЙ, а, е. Стос. до еполетів. У цій проклятій Орській [фортеці] він [Т. Шевченко] був відчаївся, зненавидів усе мундирне та еполетне (Василь Шевчук). Словник української мови у 20 томах