епіфора
епі́фора
-и, ж., літ.
Стилістичний прийом, який полягає у повторенні однакових виразів, слів або звукосполучень наприкінці суміжних чи близько розміщених рядків, строф і т. ін. для посилення виразності й мелодійності мови художнього твору; прот. анафора.
Великий тлумачний словник сучасної української мови