Великий тлумачний словник сучасної мови

женчиха

женчи́ха

-и, ж.

Жінка, що жне хлібні рослини.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. женчиха — женчи́ха іменник жіночого роду, істота жінка, що жне хлібні рослини  Орфографічний словник української мови
  2. женчиха — ЖЕНЧИ́ХА, и, ж. Жінка, що жне хлібні рослини. Часами й злякана сіра миш висмикнеться зі своєї нори, перебіжить попід ноги женчисі та й знов повзне в ямку (Фр., І, 1955, 60).  Словник української мови в 11 томах
  3. женчиха — Женчиха, -хи ж. Жница. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка