женчиха

ЖЕНЧИ́ХА, и, ж. Жінка, що жне хлібні рослини.

Часами й злякана сіра миш висмикнеться зі своєї нори, перебіжить попід ноги женчисі та й знов повзне в ямку (Фр., І, 1955, 60).

Значення в інших словниках

1. женчиха — женчи́ха іменник жіночого роду, істота жінка, що жне хлібні рослини  Орфографічний словник української мови
2. женчиха — -и, ж. Жінка, що жне хлібні рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. женчиха — Женчиха, -хи ж. Жница. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка