женчиха

женчи́ха

іменник жіночого роду, істота

жінка, що жне хлібні рослини

Значення в інших словниках

1. женчиха — -и, ж. Жінка, що жне хлібні рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. женчиха — ЖЕНЧИ́ХА, и, ж. Жінка, що жне хлібні рослини. Часами й злякана сіра миш висмикнеться зі своєї нори, перебіжить попід ноги женчисі та й знов повзне в ямку (Фр., І, 1955, 60).  Словник української мови в 11 томах
3. женчиха — Женчиха, -хи ж. Жница. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка