женьшень

ЖЕНЬШЕ́НЬ, я, ч. Багаторічна трав’яниста рослина, корінь якої використовується як важливий лікувальний засіб.

Щороку наприкінці літа сотні людей у Північно-Східному Китаї і Північній Кореї йдуть в тайгу шукати чародійний корінь женьшень (Колгоспник Укр., 2, 1956, 46).

Значення в інших словниках

1. женьшень — женьше́нь іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. женьшень — -ю, ч. Багаторічна трав'яниста рослина, корінь якої використовується як важливий лікувальний засіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. женьшень — женьше́нь (кит. – корінь життя, букв. – людина-корінь) вид трав’янистих рослин роду панакс родини аралієвих. Росте й культивується в СРСР, Китаї, Кореї. Виготовлені з кореня Ж. лікарські препарати застосовують як тонізуючий і загальнозміцнюючий засіб.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. женьшень — Рослина родини аролієвих, поширена в Сх. Азії; листки п'ятипальчасті, квітки дрібні, плід — червона ягода; корінь товстий, розгалужений, використовують в медицині; в Китаї та Кореї вважають панацеєю (корінь життя); підлягає повній охороні.  Універсальний словник-енциклопедія