Великий тлумачний словник сучасної мови

жердь

-і, ж., розм.

Те саме, що жердина 1).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. жердь — жердь іменник жіночого роду, істота жердина розм.  Орфографічний словник української мови
  2. жердь — Жердина, жердка, ворина, перечка, щогла, див. віха  Словник чужослів Павло Штепа
  3. жердь — ЖЕРДИ́НА (довгий, тонкий, без гілок відрізок дерева), КЛЮЧИ́НА, ЖЕРДЬ розм.; ВОРИ́НА (перев. для огорожі). Жердина була довга, ледве пробивався з нею (Віктор) поміж кущами й вільхами (М.  Словник синонімів української мови
  4. жердь — ЖЕРДЬ, і, ж,, розм. Те саме, що жерди́на 1. — Здоров, Степане! Що ти робиш, Що понад річку з жердю ходиш? (Фр., XI, 1952, 68); Вирубав [Іван] собі жердь і всі гуси побив (Калин, Закарп. казки, 1955, 197).  Словник української мови в 11 томах
  5. жердь — Жердь, -ді ж. Дышло въ вѣтряной мельницѣ, которымъ ее поворачиваютъ. Полт. г.  Словник української мови Грінченка