жестикуляція

жестикуля́ція

-ї, ж.

Вживання, використання жестів (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. жестикуляція — жестикуля́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. жестикуляція — Жестикуля́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. жестикуляція — ЖЕСТИКУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Вживання, використання жестів (у 1 знач.). Чи піднімав він руку, чи кланявся, чи сідав, чи вставав, його жестикуляція, його рух був нешвидкий (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах