Значення в інших словниках
-
Журавець —
Жура́вець іменник чоловічого роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
-
журавець —
Журавель, журавлюка, (вона) журавлиця, журавка, журавочка, (воно) журавленя, журавленятко, (малий) журавлик, журавчик, журавличок
Словник чужослів Павло Штепа
-
журавець —
ЖУРАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Те саме, що гера́нь. У народній медицині Центральної Азії відвар кореня журавця рекомендують при проносах, шлунково-кишкових і грудних болях, кровохарканні, різних кровотечах (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
журавець —
див. герань
Універсальний словник-енциклопедія
-
журавець —
Журавець, -вця м. 1) = журавель. Вх. Лем. 414. 2) раст. Hypericum perforatum L.
Словник української мови Грінченка