журавець

Значення в інших словниках

1. Журавець — Жура́вець іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
2. журавець — Журавель, журавлюка, (вона) журавлиця, журавка, журавочка, (воно) журавленя, журавленятко, (малий) журавлик, журавчик, журавличок Словник чужослів Павло Штепа
3. журавець — ЖУРАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Те саме, що гера́нь. У народній медицині Центральної Азії відвар кореня журавця рекомендують при проносах, шлунково-кишкових і грудних болях, кровохарканні, різних кровотечах (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. журавець — див. герань Універсальний словник-енциклопедія
5. журавець — Журавець, -вця м. 1) = журавель. Вх. Лем. 414. 2) раст. Hypericum perforatum L. Словник української мови Грінченка