1. Орфографічний словник української мови

Журавець

Жура́вець

іменник чоловічого роду

населений пункт в Україні

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. журавець — -вця, ч., орн., зах. Журавель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. журавець — Журавель, журавлюка, (вона) журавлиця, журавка, журавочка, (воно) журавленя, журавленятко, (малий) журавлик, журавчик, журавличок Словник чужослів Павло Штепа
  3. журавець — ЖУРАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Те саме, що гера́нь. У народній медицині Центральної Азії відвар кореня журавця рекомендують при проносах, шлунково-кишкових і грудних болях, кровохарканні, різних кровотечах (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. журавець — див. герань Універсальний словник-енциклопедія
  5. журавець — Журавець, -вця м. 1) = журавель. Вх. Лем. 414. 2) раст. Hypericum perforatum L. Словник української мови Грінченка