журливий
журли́вий
-а, -е.
1》 Який тужить, сумує, журиться; сумний, зажурений, печальний.
|| Який має схильність переживати за кого-небудь, турбуватися про кого-, що-небудь; турботливий.
|| Який виражає смуток, тугу, печаль; власт. людині, що журиться.
2》 Сповнений, пройнятий тугою, смутком.
3》 Який викликає, навіває тугу, смуток.
Великий тлумачний словник сучасної української мови