Великий тлумачний словник сучасної мови

забивати

забива́ти

-аю, -аєш, недок., забити, -б'ю, -б'єш, док.

1》 перех. Б'ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь; вбивати.

|| Ударами, різкими поштовхами вганяти, заганяти куди-небудь.

2》 перех. Прибиваючи дошки, щити і т. ін., закривати наглухо отвір, прохід і т. ін.

3》 перех., розм. Заповнювати що-небудь цілком.

|| безос.

|| Вставляючи, вбиваючи, всовуючи що-небудь, заповнювати, закривати отвір, щілину і т. ін.

|| Наповнювати що-небудь, перешкоджаючи його дії, функціонуванню і т. ін.

4》 перев. док., перех. Внаслідок удару ушкодити яку-небудь частину тіла; побити.

5》 перех. Позбавляти життя, убивати кого-небудь.

|| Убивати на м'ясо (на бойні, під час полювання і т. ін. – тварин).

Забивати дух — а) позбавляти можливості вільно дихати; б) (безос.) утруднюється, припиняється дихання (від бігу, швидкої їзди, хвилювання і т. ін.).

6》 перех., перен. Доводити до отупіння, позбавляти здатності чинити опір; затуркувати.

7》 перех., розм. Перевищувати, перевершувати за силою, кількістю, ростом і т. ін.; заглушувати.

|| перев. чим. Позбуватися чого-небудь.

8》 перех., розм. Гасити різкими рухами, ударами (вогонь).

9》 тільки 3 ос., неперех., розм. Проникати, потрапляти куди-небудь (про дощ, сніг і т. ін.).

10》 тільки док., неперех. Почати бити (у 1, 5, 6, 9, 10 знач.). Забити тривогу.

11》 перех. Док. до бити 8), 14).

12》 жарг. Зарезервовувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. забивати — забива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. забивати — див. різати  Словник синонімів Вусика
  3. забивати — (у землю) вбивати; (дошками) зашивати, закривати; (мотлохом) заповнювати, захаращувати, загачувати; (худобу) убивати; (голову) обтяжувати, перевантажувати, (дитину) затуркувати; (у кайдани) кувати, заковувати; (снігом) замітати, засипати...  Словник синонімів Караванського
  4. забивати — Забивати, бити, збивати, зчиняти, здіймати, зняти «У селі забили тривогу»; «В артілі забили сполох», — читаємо в сучасних оповіданнях, і нам ясно, що краще було б авторам підшукати інші дієслова замість забити, що має багато значень.  «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. забивати — забива́ти : ◊ забива́ти ба́ки (ба́кі) → баки ◊ забива́ти цвя́хи → цвях  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. забивати — вбива́ти (забива́ти) / вби́ти (заби́ти) клин між ким, кому і без додатка. Роз’єднувати, сварити кого-небудь між собою. — Спить і уві сні бачить, як нашу дружбу порушити, клин між нами вбити (В.  Фразеологічний словник української мови
  7. забивати — ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  8. забивати — Забива́ти, -ва́ю, -ва́єш, -ва́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. забивати — ЗАБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАБИ́ТИ, б’ю́, б’є́ш, док. 1. перех. Б’ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь; вбивати. Кілочки в землю забивали, На знак, де військові стоять (Котл.  Словник української мови в 11 томах