забивати

забива́ти :

◊ забива́ти ба́ки (ба́кі) → баки

◊ забива́ти цвя́хи → цвях

Значення в інших словниках

1. забивати — забива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забивати — див. різати  Словник синонімів Вусика
3. забивати — (у землю) вбивати; (дошками) зашивати, закривати; (мотлохом) заповнювати, захаращувати, загачувати; (худобу) убивати; (голову) обтяжувати, перевантажувати, (дитину) затуркувати; (у кайдани) кувати, заковувати; (снігом) замітати, засипати...  Словник синонімів Караванського
4. забивати — Забивати, бити, збивати, зчиняти, здіймати, зняти «У селі забили тривогу»; «В артілі забили сполох», — читаємо в сучасних оповіданнях, і нам ясно, що краще було б авторам підшукати інші дієслова замість забити, що має багато значень.  «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
5. забивати — -аю, -аєш, недок., забити, -б'ю, -б'єш, док. 1》 перех. Б'ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь; вбивати. || Ударами, різкими поштовхами вганяти, заганяти куди-небудь. 2》 перех. Прибиваючи дошки, щити і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. забивати — вбива́ти (забива́ти) / вби́ти (заби́ти) клин між ким, кому і без додатка. Роз’єднувати, сварити кого-небудь між собою. — Спить і уві сні бачить, як нашу дружбу порушити, клин між нами вбити (В.  Фразеологічний словник української мови
7. забивати — ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
8. забивати — Забива́ти, -ва́ю, -ва́єш, -ва́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. забивати — ЗАБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАБИ́ТИ, б’ю́, б’є́ш, док. 1. перех. Б’ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь; вбивати. Кілочки в землю забивали, На знак, де військові стоять (Котл.  Словник української мови в 11 томах