цвях
цвях цвях||зольнеґль, цьвик
◊ забивати цвя́хи вул. дурити, уводити в оману (м)||забивати баки
◊ заби́ти <�найгру́бшого> цвяха <�в голову> = заби́ти цвя́шок: Тим часом мені ввесь час бриніла в ухах погроза мого неоціненного пана інструктора, що він хоче заарештувати нині пана Матуляка... То забило мені найгрубшого цвяха в голову! (Керницький)
◊ <�ма́ти> поря́дний цвях в голові <�мати> нав'язливу думку, ідею (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт