забурувати забурува́ти -ує, док., рідко. Почати бурувати. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках забурувати — забурува́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови забурувати — ЗАБУРУВА́ТИ, у́є, док., рідко. Почати бурувати. Натовп забурував, захвилювався — підходить поїзд (Хижняк, Невгамовна, 1961, 100). Словник української мови в 11 томах забурувати — Забурува́ти, -ру́ю, -єш гл. Забурлить. Харьк. Словник української мови Грінченка