Великий тлумачний словник сучасної мови

забурувати

забурува́ти

-ує, док., рідко.

Почати бурувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. забурувати — забурува́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. забурувати — ЗАБУРУВА́ТИ, у́є, док., рідко. Почати бурувати. Натовп забурував, захвилювався — підходить поїзд (Хижняк, Невгамовна, 1961, 100).  Словник української мови в 11 томах
  3. забурувати — Забурува́ти, -ру́ю, -єш гл. Забурлить. Харьк.  Словник української мови Грінченка