забучавілий

забуча́вілий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до забучавіти.

Значення в інших словниках

1. забучавілий — забуча́вілий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. забучавілий — ЗАБУЧА́ВІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до забуча́віти. Рудий.. застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами, забучавілими капцями на босу ногу та заяложеним кашкетом складали його мізерну одіж (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах