1. Великий тлумачний словник сучасної мови

забучавілий

забуча́вілий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до забучавіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забучавілий — забуча́вілий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. забучавілий — ЗАБУЧА́ВІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до забуча́віти. Рудий.. застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами, забучавілими капцями на босу ногу та заяложеним кашкетом складали його мізерну одіж (Коцюб. Словник української мови в 11 томах