забучавілий

забуча́вілий

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забучавілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до забучавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. забучавілий — ЗАБУЧА́ВІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до забуча́віти. Рудий.. застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами, забучавілими капцями на босу ногу та заяложеним кашкетом складали його мізерну одіж (Коцюб. Словник української мови в 11 томах