Значення в інших словниках
-
забуяти —
забуя́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
забуяти —
ЗАБУЯ́ТИ, я́є, док. Почати буяти. Піднялася ярина. Вилізла з землі картопля. Зазеленіло все. Забуяло (Збан., Єдина, 1959, 19); Після дощу стало тихо, а потім забуяло життя — свистять, цвірінькають, стрибаючи по деревах, птахи, літають метелики...
Словник української мови в 11 томах
-
забуяти —
Забуя́ти, -я́ю, -єш гл. Роскошно разростись, вырости; во множествѣ появиться. Як поле в них буяє бодяками, так забуяли серед Царяграда невольницькі базарі козаками. К. МБ. XI. 52. Густо забуяв наш нарід на руїні. К. Дз. 16.
Словник української мови Грінченка