Значення в інших словниках
-
завершити —
заверши́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
завершити —
[завершиетие] -шу, -шиеш, -шиемо, -шиетеи; нак. -ерш, -ерштеи і [завеиршитие] -шу, -шиш, -шиемо, -шиете; нак. -ши, -ш'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
завершити —
ЗАКІ́НЧИ́ТИ (довести що-небудь до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИ, СКІНЧИ́ТИ, ПОКІНЧИ́ТИ, ДОКІНЧИ́ТИ, ЗАВЕРШИ́ТИ, ДОВЕРШИ́ТИ, ВИ́ВЕРШИТИ, ПОВЕРШИ́ТИ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., УКІНЧИ́ТИ діал.; ВИ́КІНЧИТИ (обробивши, відшліфувавши). — Недок.
Словник синонімів української мови
-
завершити —
Заверши́ти, -шу́, -ши́ш, -ша́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
завершити —
ЗАВЕРШИ́ТИ див. заве́ршувати.
Словник української мови в 11 томах
-
завершити —
Завершати, -шаю, -єш сов. в. заверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Завершать, завершить, заканчивать, закончить (крышу, стогъ, копну). Чуб. III. 390. Здорові та гарно завершені стоги пшениці та жита. О. 1862. X. 113.
Словник української мови Грінченка