загальник

зага́льник

-а, ч., перев. мн.

Часто повторюваний усім відомий вислів, банальна фраза.

Значення в інших словниках

1. загальник — зага́льник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. загальник — ШАБЛОН (загальноприйнятий або визнаний зразок, позбавлений індивідуальності, сліпо наслідуваний), ЗАГА́ЛЬНИК, ШТАМП, СТАНДА́РТ, ТРАФАРЕ́Т, СТЕРЕОТИ́П, РУТИ́НА (слідування шаблону); БАНА́ЛЬНІСТЬ, ТРЮЇЗМ книжн.  Словник синонімів української мови
3. загальник — Зага́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. загальник — ЗАГА́ЛЬНИК, а, ч., перев. мн. Часто повторюваний, усім відомий вислів, банальна фраза. До другої [бесіди] Ігор підготується краще. Загальників у його мові вже не буде (Шовк., Людина..  Словник української мови в 11 томах
5. загальник — Загальник, -ка м. Общее мѣсто (въ рѣчи), банальная фраза. Желех.  Словник української мови Грінченка